Відкриваємо пральню (на укр. языке)
Рідко який володар пральної машинки може зарахувати себе в розряд профі по частині «чистих справ». Потрібно адже розбиратися в різновидах тканини, типах забруднень, освоїти всі тонкощі температурних режимів, маркіровки, хімічних засобів. Будемо відверті: мало кому придбання відповідних знань доставляє задоволення. А якщо до того ж пригадати, що наш гардероб поповнюється одягом, зшитим з найрізноманітніших матеріалів, що вимагають особливого делікатного звернення, для вирішення таких непростих завдань якраз шукати фахівця.
«Чим більше люди купують дорогих речей, вартість яких перевищує 1-2 тис. грн., тим частіше вони побоюються стирати їх самостійно удома, а тому несуть в пральню», - затверджує Світлана Лебедева, директор пральні Alberti Angelo.
Ірина Соколовськая, співволодільниця пральні «Фламінго», відкрила пральню сім років тому. «У той час я часто їздила за межу, особливо до Польщі, - згадує підприємець. - Там буквально на кожному кроці можна було зустріти пральні і хімчистки. І тоді я подумала: а чом би не відкрити подібний бізнес в Україні?» Спочатку ставку зробили на такий популярний за кордоном формат самообслуговування. Але чи то співвітчизники ідеєю не прониклися, чи то устаткування виявилося дорогим, але у результаті пральня перетворилася на ательє, послугами якого початку користуватися в більшості своїй спроможна публіка.
Самообслуговування в пральні - зручний варіант для студентів, але не для працюючої публіки: часто клієнтам доводиться записуватися на певний час, приходити згідно графіку і тягати пакети з білизною самостійно туди і назад.
Прання кілограма білизни (ліжко, скатертини, рушники) залежно від статусу закладу обійдеться в суму 5-10 грн. Що ж до гардероба, то тут цінник існує на кожен предмет туалету. Скажімо, сорочку поперуть за 15-25 грн. А якщо вона виконана з дорогої тканини або ж декорована стразами або мереживами, то додадуть ще 10-30% зверху. Виїзд машини додому обійдеться клієнтові в 20-50 грн. Але в деяких пральнях існує програма-мінімум, що становить 5 кг білизни. Стірка-глажка проводиться за 1-3 дні.
«Пральня середньої руки обслуговує від 15 клієнтів в день, - розповідає Надія Міхайленко, замдіректора пральні «Сніжинка». - Приватні клієнти - це і спроможні українці, і іноземці, і люди, що живуть на знімних квартирах, де немає пральної машини».
Наталія Шапошник, співволодільниця пральні «Фламінго», переконана, що пральний бізнес - перспективний. Але ставу варто робити спочатку на пошук крупних замовників. «Пральня - це закритий виробничий цикл. Щось викинути з технологічного ланцюжка, щоб заощадити, не вийде. Щоб стартові капіталовкладення, а це $120-150 тис., окупилися, буде потрібно великі об'єми замовлень».
Мінімально необхідний набір устаткування - пральна машина (від $50 тис.), сушка, прасувальний прес ($15 тис.) і праска. Що ж до щомісячних витрат, то велика їх частина пов'язана з оплатою комунальних послуг і оренди.
Підприємці стверджують, що ніщо так позитивно не позначається на розвитку їх бізнесу, як. співжиття з хімчистками. Мовляв, робота в одній упряжці приносить додатковий дохід рейс львов.
Ще одна незайнята ніша, вважає підприємець, - пральні, що спеціалізуються виключно на корпоративних, оптових замовленнях. «Сегмент таких замовлень поки що вільний. Він доступніший і більш грошовий за рахунок швидкої оборотності і великих об'ємів». З нею згодна і Наталія Хлипавка: «У деяких готелів є свої пральні. Але і у них не завжди є можливість забезпечити себе достатньою кількістю води і електроенергії».
Об'єм ринку н/д
* Кількість учасників близько 100
* Рентабельність 40-70%
Ціни
* за 1 кг білизни від 10 грн.
* доставка білизни 25-50 грн.
Оставить комментарий
Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.